«Дай десятку, бо в каву плюну» або чому роми спротивили собі львів’ян
Не так давно спалахнув скандал довкола статті в одній із львівських газет, яка на думку активістів розпалює міжнаціональну ворожнечу, зокрема, між українцями та ромами (етнічна циганська меншина, що проживає на території України). У народі ж усі звикло кажуть: «цигани» і часто це слово звучить саме у негативному ключі.
Чим же насправді заслужив таке реноме цей народ і чи дійсно все так погано у нашому домі?
Щонайперше, вуличні цигани у Львові явище геть не нове й сягає ще середини минулого століття. Попри те, що міленіум вже давно позаду, проблеми насправді залишились такі ж: гіпноз, крадіжки та хамська поведінка просто посеред вулиці.
Новий сплеск «циганської навали» у центрі міста, Львів відчув в кінці весни, коли на вулиці вилились кілька груп ромського походження (у мережі подейкували, що ця група ромів родом із Закарпаття, приїхала на «сезонні заробітки»), яких неодноразово ловили за руку при намаганні поцупити гаманець чи цінні речі. Ноу-хау цьогоріч стали крадіжки під час переходу дороги, при зупинках на світлофорах та просто посеред пішохідного переходу, коли люди зайнята власне переходом дороги та уважно дивиться за рухом машин, а не руками, які вправно нишпорять по кишенях.
Цікаво, що звернень до патрульної поліції на поведінку ромів – катма. Зате на просторах мережі, особливо у соціальних мережах, можна знайти сотні історій про те, як хтось особисто чи знайома, або знайомий знайомої ставав жертвою тих таки циганів.
Шукаючи публікації на згадану тему можна знайти такі чи не у кожного видання, декотрі навіть цикл статей видали у маси. Але відповіді на питання, хто ж стоїть за цим безладом досі нема. Й головне – немає алгоритму його вирішення.
І от вже депутати Львівської ради виступають із гарячими промовами з трибуни у стилі 3-го Рейху із закликами примусово вивезти усіх циганів із міста, а багаторічний циганський табір на території міста, де проживало кілька десятків ромів за ніч загадково перетворюється на купку попелу, а відповідей досі нема.
Разом із тим, жебракування на вулицях чи співи з віршами заради збору коштів в Україні не є поза законом, інша річ розбої та крадіжки. Жертви у нас є (див. мережу), а от заяв у поліцію немає.
Найдивніше у цій усій схемі те, що таке враження, що всіх усе влаштовує: циганів постійно жебрати й красти, львів`ян ставати жертвами гіпнозу та крадіжок й не писати заяв у поліцію, а поліцію тих таки не написаних заяв не приймати. Зверху цієї диво-піраміди сидять львівські депутати. Сидять або мовчки, або із криками «на палю всіх!» і це знову таки всіх влаштовує.
Бо ж і справді, навіщо приймати якісь реальні міри у правовій та політичній площинах, аби, якщо не викорінити проблему, то бодай загнати у контрольовані рамки? Краще мовчати або займатись популізмом. Так гляди і зима близько й можна знову відкласти проблему у довгий ящик до наступного «сезону».
Позиція ромів, які не ведуть кочовий спосіб життя (чит.: не жебрають/не крадуть), а є соціально й фінансово незалежними також не найкраща, адже замість використання свого впливу (у ромів сильно розвинена повага до традицій своєї культури та релігії), вони або відмовчуються, або їх вистачає на обурливі пости у соцмережах про те, які львів`яни не толерантні і злі люди рівняють усіх під одну лінійку та ворожнечу розпалюють.
Дійсно, ну й нехай слово «циган» у містян тепер із лайкою асоціюється, а границі між ромами та циганами стираються з кінцями, усі лише переводять стрілки один на одного.
Залишається сподіватись, що повернення Будулая ще можливе: з честю, романтикою та віковими традиціями. Замість бруду, хамства й розбрату.
