Обеліск Роману Шухевичу в парку «Знесіння» vs Усі пам’ятники головному командиру УПА в Україні

21 листопада було урочисто відкрито пам’ятний знак на місці криївки генерал-хорунжого УПА Тараса Чупринки (Романа Шухевича) в парку «Знесіння», що у Львові. Ветерани визвольних змагань, студенти та громадськість, які прийшли віддати шану головнокомандувачу Української Повстанської Армії на вулицю Ковельську, де було відкрито пам'ятний знак, виконали духовний гімн України «Боже Великий Єдиний» та помолилися за героїв, які віддали життя за Україну. Священики відправили панахиду і освятили пам’ятник, повідомляє Дивись.info.

«Українсько-російська війна існує вже майже 400 років. А 4 роки тому, саме 21 листопада, відбувся злам. Ми пережили дуже важкі часи, тільки на Львівщині ми маємо більше, аніж 300 загиблих Героїв новітньої української історії. Якби не такі як Роман Шухевич у 40-50-х роках, ми би не мали сьогоднішньої держави. Тому тримаймося купи. Кожен має добре виконувати свою роботу. Влада має керувати, вчитель – добре вчити, а лікар – добре лікувати, і тоді буде результат. Тримаймося разом. Слава Україні»,  – зазначив під час виступу заступник голови Львівської облради Володимир Гірняк.

У заході також взяла участь Марія Шухевич. "Покоління, яке брало участь у цій визвольній боротьбі, потроху відходить. Рік за роком їх стає все менше. Але коли їх не стане, хто залишить знаки пам'яті про те, як це все відбувалося? Тому я звертаюся до молоді: бережіть нашу історію. Наші діди і батьки її створювали, і ніхто не має права нам говорити, що саме і як нам робити далі ", - зазначила донька легендарного командира УПА.

Втім з художньої точки зору, що цей, що багато інших пам’ятників та пам’ятних знаків генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу, як сьогодні каже та сама молодь, зовсім "не альо". "Справжня Варта" простежила долю майже усіх з них і пропонує цей матеріал до Вашої уваги.

Пам’ятники видатним провідникам українських націоналістів 20-40-х років XX століття почали з’являтися на Західній Україні ще з початку 90-х.

Одним з перших пам'ятників генералу Романові Шухевичу є робота скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка, яка отримала першу премію на конкурсі та була встановлена на честь 5-ої річниці Незалежності України в селищі Краковець на Яворівщині у Львівській області.

До речі, саме з цим проектом пов’язана досить сумна історія, яка трапилась цього літа. В ході проведеня урочистостей з нагоди відзначення 110-ї річниці від дня народження Головнокомандувача Української Повстанської Армії, Героя України Романа Шухевича, 9 липня ц.р. тут помер голова Яворівського братства ОУН-УПА Петро Вушко. Під час патріотичної промови біля пам'ятника Роману Шухевичу, перед численною громадою, ветеран визвольних  змагань втратив свідомість та знепритомнів. Після намагання сільських медиків повернути його до життя, під молитви о.Тараса, не приходячи до тями, на 91-му році життя Петр Вушко почив з Богом.

Після цього верховинський скульптор, якому, серед інших, належить авторство станкових робіт «Буду міліціонером» (1982), «Портрет відмінника бойової та політичної підготовки рядового Амуніязова» (1982), «Мені тринадцятий минало» (1983), «Червоний кіннотник» (1983), «Квітка газопроводу» (1984), «Перемога» (1984), «Прометей Уренгою» (1984), «С. А. Ковпак» (1984), «А мирне поле кличе» (1984), «В. І. Ленін» (1985) і навіть портрети поета Рафаеля Альберті (1983) та студента зі Шрі-Ланки Суреша Хенрі ді Сільва (1985) -– починає "клепати" пам’ятники головнокомандувачу УПА кожні 2-3 роки. 


Так, до 100-річчя від дня народження Шухевича, з ініціативи Конгресу Українських Націоналістів (КУНу, Колотило Д., Павлюк Ф.) Петро Штаєр робить в с. Тюдів Косівського району  Івано-Франківської області черговий бюст генерал-хорунжого, який встановлюють біля Народного дому 8 липня 2007 року. На відкритті присутні директор Центру національного відродження ім. Степана Бандери Олександр Сич, очільники Косівської РДА та райради, голова Братства УПА в Косівському районі Петро Підлетейчук. Пам’ятник був освячений парохами УАПЦ та УГКЦ (о. І.Сабадаш та о.В.Стефанко).


У 2013 році пам`ятник Лицареві Духу пошкодили і облили фарбою. За словами журналіста Руслана Коцаби, це був "плювок у галичан з боку однієї і тієї ж групи провокаторів з Одеси і одного-двох україномовних з Волині, яку чітко проконсультували місцеві комуно-фашисти". 

Згодом пам’ятник главнокомандуючому УПА відновили, а цього року 2 липня в с. Тюдів відбулося святкування 110-ї річниці від дня народження генерала-хорунжного Романа Шухевича та 10-річчя з дня встановлення пам’ятника.

У 2012 році Петро Штаєр зробив свого п’ятого Шухевича — цього разу у рідному селі Колочава на Гуцульщині. За сприяння народного депутата Станіслава Аржевітіна 25 жовтня, з нагоди 70-х роковин заснування Української Повстанської Армії пам’ятник Роману Шухевичу було відкрито на території скансена. Пан Аржевітін, яки особисто досліджував історію визвольних змагань на Верховині, наголосив про взаємозв’язок встановлення бюсту ключової постаті УПА саме у Колочаві.

У цьому селі з 1949 по 1957 роки активно діяла і завдавала клопоту держбезпекантам повстанська група Штаєра (можливо, родича скульптора?) у складі 6 чоловік, на яку було заведено агентурну справу і її учасники зазнали репресій. Давні події засвідчує і встановлений з почину нардепа у сусідстві бункер Штаєра, де переховувалися упівці. Злі язики втім казали, що це був коньюнктурний вчинок, бо генерал хорунжий ніколи нічого спільного не мав із Міжгірщиною і, мабуть, навіть не знав де знаходиться Колочава. Однак Аржевітін, продовжуючи скрупульозно досліджувати історію края, все ж таки не виключає, що Роман Шухевич, як один з організаторів і командирів Карпатської Січі, міг бувати і у селі над Тереблею.

Між тим роком раніше, у 2011-му, стела з чорного мармуру на честь головного командира УПА з’явилася у селі Шманьківці Чортківського району Тернопільської області.

В тому ж 2011 році на території СТОК «Прикарпаття» на Самбірщині з’являється один з найцікавіших пам’ятників лідерам українского націоналистичного руху в XX столітті, а саме – засновникам Української Головної Визвольної Ради. УГВР була утворена в Україні наприкінці другої світової війни з ініціативи УПА й ОУН(б) як орган політичного керівництва українським визвольним рухом. УГВР оголосив себе «верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі». Метою організаторів було створення ширшої суспільно-політичної бази для боротьби збройного підпілля проти німців і більшовиків та притягнення до неї кадрів з людей, які не були членами ОУН, хоч остання залишалася організаційною й ідеологічною базою УГВР.

Частину пам’ятного знаку УГВР було споруджено ще у 2009 році. Однак на ньому не було встановлено фігур державних діячів України часів 2-ї світової війни: Кирила Осьмачка, Романа Шухевича, Ростислава Волошина, о. д-ра Івана Гриньоха, Дарії Ребет. Фігури було відлито автором монумента скульптором Іваном Самотосом майже відразу. Однак скульптор відмовлявся віддавати їх доти, поки йому не оплатять вартість фігур. Очевидно, що у протилежному випадку він міг би чекати цих грошей ще дуже довго.

Як не дивно, але Львівська обласна рада, де більшість навіть тоді мали представники національно-демократичних та націоналістичних сил, чомусь проігнорувала факт недобудови пам’ятника у Сприні. В 2011 році з обласного бюджету на відзначення річниці створення УГВР було виділено лише 10 тисяч гривень, яких вистачило б хіба на оренду автобусів для довезення туди ветеранів ОУН-УПА. І це в той час, коли на проведення державних свят і визначних дат в обласному бюджеті було закладено 1 мільйон 100 тисяч гривень, писав тоді ZiK.

Переконавшись у тому, що обласна рада, попри критику на свою адресу, не бажає добудовувати пам’ятний знак у Сприні, на це власні кошти виділив львівский бізнесмен Ярослав Дубневич. Завдяки цьому добродію ми тепер можемо побачити в нижній частині пам’ятника рельєфну п’ятифігурну композицію з бронзовими постатями президента УГВР Кирила Осьмака, командувача УПА Романа Шухевича ("Тур", "Тарас Чупринка", 1907–1950), військового капелана УГКЦ, учасника ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН о. Івана Гриньоха (1907–1994), діячки ОУН Дарії Ребет-Цісик ("Вільшинська", 1913–1992; народилася у Кіцмані на Буковині) і полковника, команданта запілля УПА Ростислава Волошина ("Горбенко", 1911–1944, походив із Рівненщини).

Врешті решт стела, що розташована у спортивно-туристичному оздоровчому комплексі  «Прикарпаття» ім. президента УГВР Кирила Осьмака, була відкрита 10 липня під час урочистостей з нагоди 67-ї річниці створення Української Головної Визвольної Ради. 

Треба зауважити, що в 2013 році Західною Украіною прокатилася справжня хвиля провокацій вандалів щодо пам’ятників провідникам українского націоналістичного руху. Зокрема, в ніч на 7 березня 2013 року невідомі  пошкодили меморіальну дошку на честь головного командира УПА Романа Шухевича на барельєфі біля музею в селищі Білогорща (нині входить до Залізничного району Львова, вул. Білогорща, 76а). Це музей меморіального типу знаходиться в будинку, де  5 березня 1950 р. відбувся останній бій Шухевича. 

Зловмисники також накинули трос на шию статуї Шухевичу, встановлену у дворі садиби, ймовірно, щоб скинути пам'ятник з постаменту. Але хтось їх, напевно, налякав, і вандали втекли. Адміністрація музею вранці звернулася до правоохоронних органів. На той момент це був один з восьми пам'ятників великого героя і патріота України. Також бюст генералу хорунжому є і в самому музеї, відкритому ще 23 жовтня 2001 року коштом Товариства вояків УПА у США. 

В ту саму ніч на Західній Україні було знесено або пошкоджено декілька пам'ятників і барельєфів Степану Бандері. Зокрема, невідомі облили фарбою бюст Провіднику ОУН у селі Грабівці Калуського району, а напередодні було пошкоджено пам’ятник і меморіальну дошку Бандері у селі Воля-Задеревацька на Львівщині.

До речі, цього року 30 червня у Білогорщі відбулися урочистості з нагоди 110-річчя від дня народження Романа Шухевича та 76-ї річниці проголошення Акту відновлення української державності. Судячи з фотозвіту, за цей час львів'янам вдалося вшанувати головнокомандувача УПА,  встановивши у Білогорщі ще один пам'ятник на його честь.

До речі, дії вандалів, скоріше за все, були відповіддю радикалів з лівого руху на пропозицію представників ВО "Свобода" знести пам'ятники Володимиру Леніну по всій Україні, які почали лунати ще тоді. Згодом свободівці на чолі з народним депутатом Ігорем Мірошниченком перейшли до рішучіх дій та 15 лютого в місті Охтирка Сумської області зруйнували пам'ятник Володимиру Леніну. За фактом події було відкрито кримінальне провадження за ст.296 КК України (хуліганство). 

А вже за два місяці, в ніч із 6 на 7 квітня невідомими було зруйновано «Стелу Героїв» із барельєфами Романа Шухевича, Євгена Коновальця та Степана Бандери біля Центру реабілітації ветеранів УПА і репресованих «Говерла» у Моршині на Львівщині. Втім, вже в червні за гроші меценатів моршинську «Стелу Героїв» відновили. 

Втім, напевно, найбільш вдалий і видатний пам'ятник Головнокомандувачу Української Повстанської Армії, Герою України Роману Шухевичу було встановлено у 2012 році в місті Калуш на Івано-Франківщині. Його відкриття відбулося 30 червня на честь 105-річчя від дня народження лідера УПА.

Пам'ятник генералу-хорунжому виготовлений з бронзи, він стоїть на гранітному постаменті. Загальна висота монумента - 4,5 м. На пам'ятнику - напис: "Роман Шухевич - Головний командир УПА. Герой України 1907-1950". Автор проекту - калуський скульптор Ігор Семак. Пам'ятник виготовляли на львівському приватному підприємстві "Скульптура".

Для реалізації цього проекту в Калуші в ході громадської ініціативи "Загальна мобілізація", яка стартувала в листопаді 2011 року, 2.5 тис. громадян та організацій зібрали на 5 квітня 116 425 гривень. До фінансування будівництва пам'ятника командиру УПА в Калуші приєдналась Івано-Франківська обласна рада, виділивши для цього з бюджету 100 тис. грн.  Ще майже 200 тис грн. для будівництва пам'ятника раніше виділили Калуська міська рада і 20 тис. грн - районна рада (загальна вартість проекту склала 650 тис.).


Між тим конкурс ЛОДА на кращий проект пам'ятника Роману Шухевичу, який поставлять в місті, було проведено ще... у 2010 році. В березні в ОДА мали визначати три найкращі концепції пам'ятника, з яких пізніше буде відібрано один проект, пообіцяв тоді начальник управління з питань внутрішньої політики Львівської облдержадміністрації Ігор Ожиївський.

Чиновник розповів, що його управління звернулося до Спілки художників та Спілки архітекторів України з тим, щоб фахівці розробили концепції пам'ятників Шухевичу, адже громадськість Львова уже давно обговорювала те, що такий пам'ятник повинен бути в місті.

Трохи вище я вже натякав про спосіб мислення львівських митців із пост-радянських творчих спілок, які 30 років тому ліпили якщо не леніних з ковпаками, то міліціонерів, відмінників бойової та політичної підготовки та червоних кіннотників. То чи були там більш оригінальні проекти, ніж відкритий два дні тому на Ковельській в парку «Знесіння»? Дивіться самі.

Нажаль, фотограф зробив світлини тільки п'ятьох з 7 проектів, хоч віри в те, що він прогавив щось дуже цікаве, не має. Зі слів пана Ожиївського,  переважна більшість робіт були спроектовані на одне місце - перехрестя вул. С. Бандери та вул. Ген.Чупрінки. Як запевнив чиновник, до цього варіанту схиляються чимало громадських організацій, оскільки таким чином буде ідейно підсилено вул Бандери, на якій розташований пам'ятник лідеру ОУН, є дошки Коновальцю, Роману Шухевичу, барельєф Олексі Гасина, пам'ятник жертвам тоталітарних репресій.

ЛОДА планувала до бюджету на 2010-й рік закласти на виготовлення проектно-кошторисної документації та дослідження території, де спорудять пам'ятник, 200-250 тисяч гривень, додав Ожиївський. Цікаво, що з тим проектом пішло не так. Хоча, може воно й на краще.