Монумент слави: історія «як НЕ демонтувати радянську пам’ятку»

Історія Монумента слави почалась ще у травні 1970 року. Меморіал отримав назву «Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил». Авторський колектив Монументу складався з скульпторів Дмитра Крвавича, Еммануїла Мисько, Ярослава Мотика, художника-монументаліста Олександра Пирожкова, архітектора Мирона Вендзиловича та Аполлона Ограновича.

Витвір цієї команди митців став предметом палких дискусій та скандалів вже не перший рік. Ще у 2007 році Львівська міськрада створила комісію, яка мала розглянути питання про можливий демонтаж меморіалу або видалення окремих його елементів як «імперсько-більшовицьких символів». Проте, ніяким суттєвим результатом це не завершилось.

Чергова сторінка історії Монументу слави розгорнулась у лютому 2014 року. Під час одного із засідань виконкому Львівської міської ради відбулося обговорення питання щодо знесення Монументу Слави на вулиці Стрийській. За результатами проведеної дискусії, дійшли до висновків, що «спекуляціям варто поставити край і наголосити, що Монумент Слави ніхто не збирається зносити».

В квітні минулого року депутати Львіської міської ради звернулись до міського голови Львова із заявою, в якій просили демонтували Монумент слави. Вони вважають його подальше існування у Львові прямим порушенням законів про декомунізацію. Всі ці «сторінки життя» Монумента вкотре були безрезультатними, а пам’ятка  імперсько-більшовицьких часів так і лишилась на місці.

Рік за роком Монумент втрачав свою «красу», а бетонна глиба облицьована гранітом втрачала свій зовнішній вигляд. З часом гранітні плити почали відслоюватись від основи, тим самим «витвір» мистецтва поступово ставав аварійним та небезпечним для оточуючих.

Чергова «сторінка життя» Монумента розпочалась 4 травня з заяви голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Він повідомив, що меморіальний комплекс не підпадає під дію закону про декомунізацію, але він може бути демонтований, якщо таке рішення прийме місцева громада.

«Цей пам’ятник не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки він присвячений вшануванню учасників Другої світової війни, зокрема, вигнанню нацистів з України. Якщо львівська громада вирішить демонтувати цей пам’ятних з якихось інших причин, вона абсолютно має на це право. Але говорити про те, що цей демонтаж відбувається в оперті на закон про декомунізацію, це є некоректно», –  заявив В’ятрович.

Після цього, у травні депутати Львівської міської ради створили спеціальну комісію. Члени комісії мали б вирішити долю пам’ятника, проте вони і досі не можуть визначитись що робити з Монументом слави. Головним виправданням не прийнятих рішень комісія вважає важливість обговорення. Проте під час обговорення конструктивними рішеннями від членів комісії чекати зась.

Громадські активісти, політв’язні, учасники АТО вимагають від влади Львова негайно розпочати демонтаж монумента. В іншому разі активісти обіцяють, що самі візьмуться до роботи.

«Ми всі глибоко обурені позицією команди Садового. Вона намагається хитрощами, демагогією і саботажем зберегти цей монумент. До таких висновків ми дійшли після другого засідання комісії», – заявив депутат VI скликання Львівської обласної ради, голова Франківського районного осередку Спілки політв’язнів України Юрій Зірченко.

Активісти зауважують, що згідно із документами щодо початку будівництва, у монументі передбачали «відобразити і возвеличити полум’яний патріотизм народу та безмежну відданість Комуністичній партії».

«Ось для чого стоїть монумент! І якщо він залишиться, то ми і далі проявлятимемо безмежну відданість комуністичній партії. Цей монумент є символікою комуністичного тоталітарного режиму як пам’ятник, присвячений подіям, пов’язаними із діяльністю Комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України і переслідуванням учасників боротьби за незалежність» , – наголосив Юрій Зірченко.

Члени комісії, які наразі вирішують долю Монумента слави прийняли рішення підготувати «дорожню карту» із запропонуванням можливих варіантів музеєфікації пам’ятки та спробувати оцінити, в скільки обійдеться Монумент в разі демонтажу та продажу.

Окрім того, міська рада звернула увагу на аварійний стан Монументу та буде намагатись позбутись аварійних ділянок на стелі пам’ятника. Також, за для цього вже видано розпорядження про огородження найбільш критичної частини Монумента та розпочата співпраця з фахівцями з НУ «Львівська Політехніка» щодо підготовки проекту першочергових протиаварійних робіт, які можуть включати ряд демонтажних робіт.

Чим закінчиться цьогорічна ситуація з Монументом – ще невідомо, але конфліктна ситуація між громадськими активістами, політв’язнями, учасниками АТО та міською владою набирає обертів.

Більше новин про Західну Україну читайте на "Справжня Варта".