Місто Львів може будь-коли ініціювати створення об’єднаної громади з навколишніми селами - Корецький

Володимир Діденко  |  Вівторок, 28 лютого 2017, 09:16
Керівник Офісу реформ Віталій Корецький - про перспективи адмінреформи на Львівщині після прийняття Верховною Радою пакета законів про децентралізацію.
Місто Львів може будь-коли ініціювати створення об’єднаної громади з навколишніми селами - Корецький

Пане Віталію, які нові можливості відкриває перед громадами львівської області прийнятий 9 лютого пакет законів по децентралізації? Єрозуміння, які сільські чи селищні ради готові приєднатися до вже існуючих ОТГ?

- Всі громади, які об’єднались на території Львівської області у 2016 році, були створені не за Перспективним планом. Тобто Кабінет Міністрів своїм десятим Додатком (яким саме?) надав громадам спроможність і відповідне фінансування. Тому прийняття законопроекту №4772 якраз дозволяє в подальшому створювати об’єднання громад вже відповідно до того, що передбачено Перспективним планом уряду.

Цей законопроект створив механізм, який дозволить, наприклад, Ременівській сільській раді в Кам’янсько-Бузькому районі приєднатись довже діючої Жовтанецької сільської ради об’єднаної територіальної громадибез перевиборів в Жовтанецькій сільській раді. 


Так само Давидівська сільська рада об’єднаної територіальної громади, наприклад, створена безСтаросільської та Звенигородської сільських рад. Також створені не в повному обсязі, Ходорівська, Жовковицька, Судововишнянска чиШегинівська громади. Тобто всі громади, в яких вибори відбулись 18 грудня,були створені не за Перспективним планом, який був запропонований Львівською облдержадміністрацією, схвалений Львівської обласною радою та на даний час перебуває на розгляді Кабінету Міністрів України.

Як ви знаєте, минув другий рік з моменту прийняття закону «Про добровільне об’єднання громад». І навіть на третьому році цієї реформи дуже багато керівників і депутатів органів місцевого самоврядування до кінця не усвідомлюють ті переваги, які надаються об’єднаним територіальним громадам. Тому дуже важливо, щоб люди якраз в цьому пакеті законів, який був прийнятий 9 лютого 2017 року, побачили ту можливість, яка дає їм відносно легко приєднуватись до вже існуючих об’єднаних громад.

А нема такого відчуття, що період «рожевих мрій» у житті громад закінчується цього року? Я маю на увазі, що минулого року громадамдали шанс приєднавшись до цього формату, отримав купку грошей, та зрозуміти його певні переваги. Але вже цього року у них виникла маса зобов’язань по соціальній сфері, які, так може статися, стануть не підйомними для тих громад, що зараз обмірковують, чи варто їм сюдийти…

- Так, ви праві. Саме з цього року виникли додаткові навантаження на місцеві бюджети. З огляду на зростання місцевих бюджетів об’єднаних громад у Львівській області в середньому на 60 %, це відносно правильний крок. Але – лише для тих громад, які є фінансово та кадрово спроможними. Звичайно, ми маємо прецеденти, де об’єднані громади створювались з двох чи трьох сільрад, і відповідно у них не достатньо фінансових ресурсів для того, щоб покривати ці навантаження.

Діяльність об’єднаних громад у 2017 році має довести тим органам місцевого самоврядування, які планували дрібні формати об’єднання, що все ж таки потрібно зважати ще й на фінансову спроможність і ту податкову базу, яка генерується на їхній території.

Тобто підхід потрібен бути диференційним?

- Звичайно ж. Такої ситуації, коли, скажімо так, головне об’єднатись і не дивитися на фінансову спроможність, уже не буде. Тобто, ми маємо свідомо створювати об’єднані громади, у яких фінансовий чинник є на другому місці після добровільності.

Я читав у коментарях, що є одне «але» з приводу цього останнього закону. Припустимо, є якесь в області велике місто чи районний центр, який має певні потужності і фінансову спроможність.  Ну, і він до себе підтягує формально якесь ближнє село і це вже є об’єднана громада.Ясна річ, після виборів у цьому місті керівництво залишається тим самим, бо воно має неабиякий авторитет у громадян. З другого боку, це вже Об’єднана територіальна громада. Але ж ті, хто писав законопроектпро об’єднані громади, мабуть собі думали не про це, тобто не про такий формат?

- Ну, певний суб’єктивізм тут є, звичайно. Але з огляду на діяльність міських об’єднаних громад, я таких прецедентів, зокрема, у Львівській області, не знаю. Тобто ми не бачимо такі факти, коли фінансові ресурси концентруються в містах. Наприклад, у Новокалинівській міській радіжодного проекту не було реалізовано в адміністративному центрі ОТГ. Всі проекти, майже, реалізовані в тих селах і селищах, які утворили об’єднану територіальну громаду. Подивимось, як буде відбуватись справи вХодорівській, Мостиській чи Судововишнянській громадах, але, я думаю, щовсе залежить від діалогу керівництва громади з депутатським корпусом. Ну і, безумовно – з самою громадою, тобто наскільки свідомо люди обирали своє керівництво.

Зараз вже можемо проанонсувати ті громади, які можуть піти на виборивже в травні цього року? Є якісь документи на виході?

- Так, ми можемо анонсувати, що подані документи в обласну державну адміністрацію на отримання висновку про відповідність Законам України і Конституції. Це Мурованська, Зимноводівська, Куровицька громади, наразі все. Дуже багато ініціювань, тож ми будемо спостерігати, наскільки процес утворення об’єднаних територіальних громад в цьому році буде динамічним,і чи будуть люди знаходити компроміс в цьому процесі.

Є ще питання, навколо якого піднялась жвава дискусія у Верховній Раді. Я маю на увазі позицію «Самопомічи» щодо поправки Любомира Зубача, яку фракція намагалася у цей закон протягти. І навіть протяглачерез профільний комітет, але в залі депутатський корпус її не підтримав. Казали, що вона писалася саме під Львів, тому питання: щоця поправка давала місту Львову у разі, якщо б вона пройшла?

- Поправка Любомира Зубача давала можливість створення агломерації, яка по суті, на сьогоднішній день вже створена. Ми бачимо, що люди з навколишніх сіл у радіусі 15-20 кілометрів їздять на роботу до Львова, витрачають тут кошти, які формують податкову базу у місті. Вони такожотримують у Львові освітні чи медичні послуги, тощо. Відповідно, ця поправка лише надала б їм юридично закріплений статус.

Але, в той же час, вона накладала мораторій на створення об’єднанихтериторіальних громад в радіусі 15-20 км. Тобто, сільські ради, які хочутьутворити об’єднані територіальні громади, втрачали б таку можливість. Наприклад, та ж сама Давидівська об’єднана територіальна громада вже б ніколи не з’явилася б у тому вигляді, що існує сьогодні. Безумовно, це є певним обмеженням прав органів місцевого самоврядування. І в той же час, ніщо не забороняє місту Львову так само, на договірних умовах,співпрацювати з об’єднаними  територіальними громадами, які знаходяться за межами міста.

- Мабуть, це позиція мера Львова, який в даному процесі хотів би бути лідером? Тобто, якщо це не виключає співпрацю об’єднаної громади з містом – то це процес, коли сідають за один стіл і, як партнери, про щось домовляються. Якщо ж ми маємо закон, то це вже не партнерство, бо«закон потрібно виконувати»...

- Так. Але ж до того моменту, як місто почало якісь дії в цьому напрямку робити, реформа тривала вже півтори роки. Розуміючи важливість створення агломерацій, мер міста або депутатська комісія могли б зайняти якусь проактивну позицію і займатися створенням об’єднаної територіальної громади, яка виконувала би всі необхідні задачі. Нажаль, ми цього не побачили.

- Але ж, все одно, це не виключає в майбутньому створення якоїсь об’єднаної територіальної громади на базі міста Львова?

- Ні в якому разі. Місто Львів може будь коли ініціювати створення об’єднаної територіальної громади з навколишніми селами, запросивши їх селищних голів до участі у цьому процесі.

- Я Вас правильно зрозумів, що раніше нікому з них такого запрошення з боку мерії не приходило? Тобто ніякого діалогу з цього приводу зараз немає?

- Не зовсім. Було дві чи три зустрічи з сільськими головами навколишніхрайонів, де їм роздали проекти Меморандуму про співпрацю. Більше про якийсь діалог я не чув, можливо, це не дуже афішується. Звичайно, великому місту потрібен розвиток. Але саме Меморандум передбачав об’єднання або співпрацю рівних партнерів, хоч місто зі своїм фінансовим ресурсом може йнадати такому альянсу набагато більше, ніж згенерувати в себе на території будь яка сільська чи селищна громада.

Але, в той же час, ми бачимо, як маршрутні таксі з прилеглих до міста територій зараз в більшості обмежені в пересуванні по Львову. Маршрутка доїжджає тільки до межі міста, після чого на її рух по Львову накладається заборона. Тобто на широкий загал декларується бажання співпраці у процесі агломерації, а в дрібницях дії громад реально обмежені.

- Але ж ще ніде немає терміну «агломерація», він поки що не має законотворчого значення…

- Згоден. В першу чергу тут треба визначитись, що це за термін, а після цього вже  буде видно, як пристосувати його до законодавства.

- Щодо закону, який зробив більш престижнішою службу в органах місцевого самоврядування, можна додати якусь конкретику?

- Я вважаю, цей закон мав би бути прийнятий ще на початку цієї реформи.  Тому що створення об’єднаних територіальних громад вимагає високого кадрового потенціалу. Якщо людина гідно працює, вона має так саме і гідно заробляти. Поправки до закону дозволяють запропонувати достойні зарплати тим людям, чиї громади мають фінансову потужність. Я вважаю, що місцеве самоврядування в Україні цілком заслуговує на такі речі, тому що треба підтримувати професіоналізм роботи в органах місцевої влади.

А як щодо закону про старост?

- Закон про старост просто вгломлвує ті прогалини, які були в попередньому законодавстві. Якраз були прописані всі ті речі, які де-факто вже існують, алене були законодавчо врегульовані.

- Яка є надія у тих громад, наприклад, яким до кінця цього року ще залишається якийсь фінансовий потенціал у вигляді акцизу, який вони мають від тих самих АЗС? Якщо з наступного року вони цей ресурс втрачають, що ж їм робити – тобто, де брати гроші?

- Насправді, акциз – це державний податок, який повинен потрапляти удержавний бюджет, а не в бюджет органів місцевого самоврядування. Така практика існує майже в усьому світі. Я вважаю, що органи місцевого самоврядування мають набагато більше резервів для того, щоб збільшувати надходження до своїх бюджетів. Наприклад, те ж саме підприємництво. Але ми бачимо, що наші підприємці дуже багато вимагають від сільської ради, але коли настає час сплати податків, чомусь починають шукати можливість мінімізувати податкову базу.

- Ви маєте на увазі земельний податок, який, як правило, є мінімальним?

- Так, але не тільки. Взяти хоч би акцизний податок з продажу алкоголю. Підприємець не може продавати в селі, де мешкає 4 тисячі людей, всього 4 пляшки алкоголю на місяць. Я розумію, що іде мінімізація, але ж ми маємовсі поставитися до проблеми відповідально. Це аж ніяк не стосуєтьсяреформи – тільки виконавчої дисципліни та сплати податків у місцевий бюджет.

Які ще закони, що чекають новостворені об’єднані громади, як ви вважаєте, на черзі бути прийнятими у Верховній Раді, щоб полегшитижиття існуючим ОТГ чи ще більше мотивувати нові громади скорішепочати цей процес?

- Вкрай важливим, я вважаю, є закон про передачу земель за межами населених пунктів в комунальну власність об’єднаних територіальних громад. На нього громади очікують вже два роки. На жаль, він пройшов лишеперше читання і зібрав дуже багато поправок. Тому, відповідно, дуже складний шлях у цього закону.

Ми маємо також унікальну ситуацію, коли земля, яка знаходиться на території сільської ради, але за межами населеного пункту, якщо вона продається з аукціону, або в неї видозмінюється форма власності, податки за ці дії сплачуються в державний бюджет. Тобто місцевий бюджет не отримує ні копійки. Так, закон дуже складний, але він конче потрібний, тому що він передає на баланс об’єднаної територіальної громади майже все майно, яке знаходиться на їхній території. Ми передаємо певні функції, стовідсотково ресурс, який міг би формувати бюджет.

А зараз ці питання на території області якось штучно вирішуються? Коли, наприклад, об’єднана громада платять вельми великі кошти, за те, щоб зробити нову містобудівну документацію.

- Це питання не може бути якось локально вирішено з Дергеокадастром, тут потрібно все законодавчо сформувати. Ну і зрештою, основним гасломдержави в 2013-2016 році, коли цей процес набирав обертів, був саме цей законопроект, який не може бути спущеним на гальмах, чи десь бутипокладений так, щоб припав порохом.

Він ніяк не зіштовхується з іншою проблемою – мораторієм на продаж землі? Наразі земельна реформа дуже активно дискутується в парламенті. Чи це паралельні речі?

- Ні. Він, звичайно, може накладати свій відбиток, але ми самі розуміємо, що громада зацікавлена, щоб на цих землях працювали люди. Громаду цікавить, щоб прийшов інвестор. Бо не є проблемою роздати землі під приватне будівництво, але важливо, щоб на цих територіях генерувались податки, була можливість створювати нові робочі місця і працював бізнес. У цьому випадку буде наповнюватись бюджет і покращуватись ситуація на цих  територіях.

comments powered by HyperComments