«Свободна» монополія на Львів. Не все так синьо-жовто, як малюють

Борис Недільний  |  Четвер, 30 січня 2014, 13:21
Це почалось давно. Ще напередодні місцевих виборів 2010 року. Тоді Львів, зрештою як і всю область, охопила «свободоманія». Зі 45 виборчих округів міста, тільки у 6-х перемогли не носії політичного бренду ВО «Свобода». Популістична, проте радикально-національна риторика раннього періоду Бандери принесла свої плоди і все було б добре, якби не так погано.
«Свободна» монополія на Львів. Не все так синьо-жовто, як малюють

Не будемо говорити про господарку Львова, про цілу низку цікавих питань, які неодноразово «прикрашали» порядок денний сесій міської ради. А їх вирішення благотворно впливало на настрій підопічних Тягнибока. Всі ми не без гріха і доступ до бюджетного корита – випробовування явно не з дитячих. Тим паче, якщо депутатські мандати перепали людям, серед яких чимало «випадкових пасажирів», які тільки завдяки вже згадуваній «свободоманії» потрапили у депутатські лави. Йдеться про інше.

«Смотрящі» під партійними стягами

Сьогодні можна з впевненістю сказати: ВО «Свобода» намагається монополізувати Львів і вважає себе «смотрящим» над всіма громадсько-політичними процесами у місті та області. Не треба далеко ходити: кінець листопада, в країні назріває повстання. Закономірно, тон всій Галичині задає Львів. Хто пам’ятає – перші дні єврореволюції львівський Майдан тримали студенти. Причому на суто патріотичних та безкорисних засадах. Природно, сформувалось ядро молодих лідерів. І як же прикро стало, толи з’ясувалось, що ті молоді, хто найбільше рвався до керма – помічники нардепів зі «Свободи». Такі собі, «заслані козачки». Та й це не все – рішення незалежних студентів (назвемо їх так) не пускати на сцену Майдану політиків намагався силою зламати відомий Україні нардеп-«свободівець» Юрій Михальчишин. Разом зі своїми «братками» він продирався на сцену, не зважаючи на спротив молоді. Скандал був гучний. Михальчишина «забрали з очей» електорату надовго – де він зараз, невідомо.

Проте з львівського Майдану так і не забрали «свободівських» стягів – попри всі прохання та заяви, прапороносці вперто стояли щодня. Між іншим, жодного політичного прапора інших партій не було, коли не було дозволено.

Львів «майданить» сам по собі

Перший тиждень революції. Створено Штаб національного спротиву. Витрачено кілька днів на те, аби окрім «Свободи» та ще кількох партій, туди дозволили увійти із правом голосу представникам громадських організацій. «Свободівці» дуже впирались. Як результат - втратили дорогоцінний у революційних умовах час. А закінчилось тим, що на львівському Майдані утворилась ціла купа ГО і кожна стала робити, що вважає за потрібне. Єдине, що відправку автобусів на Київ поклали на голову Львівської облради «свободівця» Петра Колодія. І чисто випадково два тижні тому з’ясувалось, що облрада вже не займається довозом людей до столиці. Народ, який приходить записатись добровольцем, цілує клямку кабінету, де мав би проходити відповідний процес. Його таки налагодили, але вже не під «свободівським» прапором.
Виявляється, скликання сесії як міської, так і обласної рад, де побратимів пана Тягнибока більшість, для прийняття низки майданівських рішень, також є  вельми проблематичним і затягненим у часі. Львів «вирулює» останніх два місяці тільки завдяки ініціативі пересічних людей, а не з благословення місцевих політичних босів.

Не все так синьо-жовто

Захопили люди львівську облдержадміністрацію. Самоорганізувалися і 5-тисячним натовпом  зайшли в чиновницькі коридори. Не пощастило «губернатору» Салу – напоровся на кількох мітингувальників, змусили написати заяву. Яким чином цей папірець опинився в руках одного моторного «свободівця», історія мовчить, проте він ним розмахував перед телекамерами та роздавав коменти, як відважно «Свобода» бореться з режимом.
І ще. Захоплена народом ЛОДА стала свідком методів, якими «свободівці» позбуваються неугодних. 28 січня увечері почала ширитись  інформація про сутичку між «Свободою» та людьми, що чергували у адміністрації. Причина конфлікту, повідомили ЗМІ – подальша доля приміщень, де колись розміщувалася Львівська ОДА. Так, місцеві мітингарі не мали наміру їх покидати, тож «свободівцям» довелось докласти зусиль. Бити та маски, а ще – нецензурщина та крики прогнали активістів з приміщення  ЛОДА. Прес-служба ВО «Свобода» назвала це «провокацією за участі агресивних молодиків у масках».
Натомість, львівське інтернет-видання Гал-інфо, посилаючись на власні джерела, стверджує: бажання «Свободи» розблокувати роботу Львівської ОДА зумовлене певними домовленостями, пов'язаними з бюджетним процесом. Так, у відповідь на розблокування виконавчих органів, депутатам пообіцяли врахувати їхні бюджетні побажання. От такою може бути ціна «здачі» адмінприміщення. Сьогодні його остаточно покидають львів'яни.
«Свободоманія» минає. Все більше тих, хто думає та аналізує чухають потилицю через свій вибір у 2010 та 2012  роках. Не все так націоналістично і синьо-жовто виявилось в ешелонах бійців Тягнибока.

Фото: Дивись.info
 

comments powered by HyperComments