Анна Васильченко: „Середньовічна музика – щось абсолютно містичне. Це досяжне і недосяжне.” Частина 2

Наталі Істоміна  |  Середа, 22 січня 2014, 21:37
Анна Васильченко – соліст відомого гурту „Kings & Beggars”, який виконує старовинну музику. Попри те, що на сцені гурт із 2008 року, середньовічна музика досі щось нове на вітчизняній сцені. Це явище, яке випереджає українське суспільство і всі його принади сповна оцінять лише згодом. В інтерв'ю для „Справжньої Варти” Анна розповіла про таїнство народження репертуару гурту та ще про чимало цікавих речей.
Анна Васильченко: „Середньовічна музика – щось абсолютно містичне. Це досяжне і недосяжне.” Частина 2

Ви розшифровуєте стародавню музику?

    Я намагаюся це робити. Звичайно, на просторах інтернету є безмежна кількість музики, де ноти вже розшифровані, і робота, нібито, зроблена. Але цьому не можна одразу довіряти, адже ноти можуть бути неправильно розшифровані, або це може бути чуже аранжування. Я стараюся хоча б перевірити це, звіряючись з оригіналом нот, якщо такі є. В нашому колективі при роботі над аранжуванням намагаємось ніколи не викидати куплетів з пісень і по можливості не використовувати музичні інструменти, які не підходять до композиції по часовому періоду.

Музика і тексти вже є готовими?

    Це музика яка вже давно була написана. Але, над нею, звичайно,  ще потрібно працювати. Це стосується як самої музики, так і текстів. Адже є мови, які вже давно не використовуються, а пісні залишились. Потрібно над ними працювати фонетично, вивчати як вимовляти ті, чи інші літери або сполучення. Доводиться звертатися за допомогою до інших спеціалістів.

Є якісь гурти, на які б Ви хотіли рівнятися?

    По професіоналізму, так. В жодному разі не хочеться бути схожими на когось або копіювати когось. Але особисто в мене є улюблені колективи, наприклад оркестр „Hesperion” під керівництвом всесвітньо відомого музиканта Джорді Саваля (Jordi Saval). Вже другий рік поспіль я спеціально їжджу на його концерти. Минулого року це був Мюнхен і програма Mare Nostrum, цього року я відвідала Іспанію, монастир Poblet, щоб побувати на фестивалі з участю цих чудових музикантів. Найбільше у виконанні цього оркестру мені подобається бароко, особливо, коли чуєш це наживо, здається, що краще вже виконати неможливо. Виконавчому професіоналізму цього оркестру можна вчитися ціле життя. Є також інші цікаві європейські колективи, такі як, наприклад, Alla Francheska, „Ensemble UNICORN”, „Capella de Ministrers”, „Ensemble Micrologus” та ін.. В Росії також є дуже цікаві і високопрофесійні колективи, наприклад „Universalia in Re”, „Labyrinthus”, „Laterna Magica” та ін.. Це історично орієнтовані колективи, які відображають середньовічну музику, як вона є і як вона звучала тоді.

Розкажіть про учасників гурту?

    Ансамблю „Kings&Beggars”  цього 2013 року виповнилось 5 років. Учасники нашого колективу за цей час змінилися декілька разів. Але серед нас завжди є люди, яких єднає одна мета – середньовічна музика.

    Ми не ходимо на репетиції чи концерти як на роботу. Для нас це завжди свято. Музикант має отримувати задоволення від того, що він робить.

    Нас четверо в ансамблі. Не всі люди в нашому колективі мають музичну освіту, але це не є проблемою, як показав досвід. Вищу музичну освіту маю тільки я, барабанщик Артур Темченко закінчив музичну школу і декілька років музичного училища. Макс Кернер має освіту філологічну. Але він так багато років займався музикою, що сміливо можна називати його профі на всі 100%. Євген Гриневич має технічну освіту. Не зважаючи на освіту, всі учасники в нашому ансамблі талановиті.

    Я навіть вважаю, що не обов’язково мати музичну освіту, щоб грати професійно, або добре відчувати музику. Звичайно, в роботі якісь моменти час від часу випливатимуть, але, якщо людина хоче працювати і працює, вона зможе добитися навіть більше, ніж людина, яка закінчила консерваторію.

    За характером ми всі різні, але це й добре на мою думку.

Як вважаєте, наскільки наше суспільство готове сприймати таку музику яку Ви граєте?

    Зараз ми живемо у час, коли суспільство готове сприймати все, що їм дають, нажаль. Що показують по телевізору, те суспільство і сприймає. Той факт, що багато людей без власної думки – неприємний, але я думаю, що людина завжди може бути готова сприйняти будь-які прояви творчості, якщо для цього знайти певний момент.

    Ми користуємося більшою популярністю за кордоном, у Європі. Хочеться звичайно, щоб тут, у нас в Україні так само цікавилися нашою музикою, але за кордоном якось більше реагують на наші концерти. Я б сказала, що це пов’язано із рівнем життя. Якщо людина думає, де заробити на хліб, то вона менше думає про якусь там творчість і музику.

Чого найближчим часом чекати від гурту?

    Продовжуватиметься робота над 4-м альбомом. Хочу зробити масштабну презентацію цього альбому з великим театралізованим концертом.

    Російський музичний видавець запропонував нам проект – триб’ют до гурту «Разнотравье». Це фольковий гурт із Росії. Ми запишемо дві пісні цього гурту в своєму аранжуванні, що увійдуть в збірку. Протягом зими маємо завершити цю невеличку роботу.

Що б Ви побажали людям, які хочуть працювати в такому ж музичному напрямку?

    Думаю, це надто просто і банально, бажати успіхів у творчості і т.д. Я зроблю краще: дам рецепт для цього. Багато працювати і ніколи не втрачати надію, що все вийде! Це єдине побажання. Нічого не кидати при перших невдачах, а продовжувати працювати, і тоді Творчий Успіх сам буде бігти за Вами!

Фото надані Анною Васильченко

comments powered by HyperComments