Дискусія "Літературні пограниччя”: про Львів, літературу та еротичні мотиви роману „Танго смерті”

Наталя Істоміна  |  Понеділок, 22 липня 2013, 11:48
У Львові відбулася відкрита дискусія "Літературні пограниччя: Як художня література може відбивати й переосмислювати складне минуле?". Її учасники обговорювали роль і місце минулого у літературі та роман Юрія Винничука „Танго смерті”. Про літературні пограниччя дискутували письменник Юрій Винничук, Катажина Котинська (модератор з Інституту славістики Яґеллонського університету), літературознавець і перекладач Роман Дубасевич та інші гості заходу.
Дискусія "Літературні пограниччя”: про Львів, літературу та еротичні мотиви роману „Танго смерті”

Юрій Винничук розповів, що Львів, який він змалював у книзі „Танго смерті”, є ідеальним. Багато чого не описано, проте автору і не було потреби того описувати. У книзі змальоване життя простих людей. Розповідь ведеться від імені простого хлопця, який не має освіти.

Одне з запитань, яке прозвучало на заході, не стосувалося теми обговорення безпосередньо, проте започаткувало окрему маленьку дискусію. „Чи заважають натуралістично-еротичні образи розуміння фігури Яруша, чи доповнюють його? Хотілося б дізнатися ваше бачення. Це є сублімація автора чи популістські елементи щоб залучити більше читачів вульгарним методом?” – поцікавилася одна з гостей дискусії.

„Щодо натуралізму це по-моєму один з найцнотливіших моїх романів. Я думаю, що ви, просто, не читали моїх  „Весняних ігор” – відповів письменник. „Я тоді була неповнолітня” – пожартувала дівчина.

//texty.org.ua

Юрій Винничук зазначив, що коли видав книжку „Кнайпи Львова”, то йому дорікали у надмірній мультикультурності. „Не розділені поляки, німці, євреї. Всі скопом описані, письменники бухають разом. Так воно і було. Франко пив з Кастровичем. Той Львів, та Атлантида, яка потонула, повинна відображатися так. Мені дорікали, що я не показав різних катаклізмів, міжнаціональних проблеми, які виникали. Але проблеми виникали нагорі. Внизу цього не було. Люди жили собі своїм життям”.

Роман Дубасевич зазначив з цього приводу, що йдеться про мультикультурність знищену. Ту, яка перестала існувати, і ту, яку пробують відтворити. „Зосередження на долі євреїв не є перешкодою для розуміння мультикультурності. Голокост є піком її знищення”.

Зовсім інший погляд щодо мультикультурності висловила Катажина Котинська. „Ви кажете –  це ідеальний Львів. Тут моє зауваження як літературознавця, який багато працював з тими текстами. В спогадах є одна спільна дуже цікава річ. Львів чудове мультикультурне місто, але в цьому місті мультикультурність проартикульована і ніяк не втілена в життя”.

comments powered by HyperComments