З наступного року львівських військовиків хочуть «реформувати» і заслати у Рівне

Олекса Олич  |  Понеділок, 28 жовтня 2013, 17:08
Можливість перенесення центру Західного оперативного командування (ЗОК) Збройних Сил України зі Львова обговорювалося вже не один раз і не один рік. Але щоразу знаходилися серйозні аргументи, які дозволяли зберегти існуючий стан, а військовослужбовцям ЗОК – в міру можливостей продовжувати свою службу на сторожі національної безпеки та оборони України. Аж ось знову пролунав тривожний сигнал, на цей раз вже не застереження, а як практично доконаний факт.
З наступного року львівських військовиків хочуть «реформувати» і заслати у Рівне

У рамках реформування та оптимізації структури ЗСУ в Україні планують створити три оперативних командування: «Північ» - на базі 13 армійського корпусу в Рівному, «Південь» - на базі 6 армійського корпусу в Дніпропетровську, і «Крим» - для командування військово-морськими силами. Мовляв, така модель є більше наближеною до практики західних країн і оптимальнішою, ніж чинна. Отож, з 1 січня 2014 року Західне оперативне командування припиняє своє існування, а його офіцерів переведуть до Рівного. Аргументація «залізобетонна»: в ЗОКу «майже нічного не залишилося», створювати у Львові «новий» центр і і переводити сюди 13 армійський корпус надто дорого.

Звичайно, логіку та економіку у військових інститутах та академіях вивчають не надто поглиблено. Але навіть в пересічного громадянина з принаймні середнім рівнем інтелекту виникає низка запитань.

Львів традиційно є адміністративним центром Західної України, тут і головне управління МВС, територіальне управління внутрішніх військ, найчисельніше на Західній Україні управління СБУ. Західне оперативне командування стало правонаступником Прикарпатського військового округу. Під них ще з радянських часів створювалася масштабна інфраструктура, проводилися залізничні колії, дороги, прокладався зв'язок. Всього цього просто так до Рівного не перевезеш. Звідкіля ж міністерство оборони візьме кошти на створення там всієї цієї інфраструктури «з нуля», якщо коштів у військовому бюджеті ледь вистачає на харчування та зарплату?!

Далі – людський фактор. Чимало офіцерів та цивільних службовців ЗОКу, які роками чи й десятиріччям прослужили у Львові, отримали тут помешкання, осіли зі сім’ями та дітьми, тепер опиняться перед вибором: покидати вже для них майже рідне місто і перебиратися до невеличкого Рівного, або ж перебиратися на нижчі посади у дрібні частини, чи взагалі покидати службу. Скільки досвідчених фахівців позбудеться армія?

Ще одна специфічна сфера. Від часів ПрикВО, а далі в ЗОКу, які викликали закономірний інтерес закордонних розвідок, була побудована масштабна система контррозвідувального захисту. В Рівному це також доведеться створювати заново. При цьому сумнівно, щоб багато контррозвідників зі Львова з ентузіазмом погодилися на такий переїзд, а й навіть опинившись там, енергійно виконували свої службові обов’язки.

Як видно, жодної військової і тим більш економічної доцільності у такій передислокації немає. Отже, причина в іншому. Найочевидніша з неї – величезні земельні ділянки на Львівщині, а особливо – у самому Львові, які зараз перебувають у розпорядженні ЗОКу. Зрозуміло, що у Львові земля в рази і рази дорожча, ніж у Рівному. Так що спровадити туди військових, а потім вигідно розпродати землю, а принагідно й інші житлово-майнові комплекси – це ж справжнісінький Клондайк!

І ще одна версія, дуже схожа, яка, окрім матеріальних, розкриває емоційні підстави такого «реформування».

Ще 1 жовтня на Львівщині, на тактичному полі Міжнародного центру миротворчості та безпеки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Яворівський полігон) відбулися підсумкові навчання Збройних сил України за 2013 навчальний рік. У демонстраційних тактичних навчаннях брали участь, зокрема, президент і Верховний головнокомандувач Збройними силами (точніше, їхніми рештками) Віктор Янукович та міністр оборони Павло Лєбєдєв. У навчаннях взяли участь понад 1700 військовослужбовців, 400 одиниць різноманітних зразків озброєння та військової техніки. У повітрі ширяли 14 літаків, не рахуючи гелікоптерів, на землі вовтузилася різноманітна бронетехніка. На початку Віктор Янукович особисто здійснив пуски протитанкових керованих ракет «СТУГНА-П».

//zaxid.net

Перша із двох запущених ракет відхилилася від курсу, зробила кілька піруетів у повітрі із загрозою в будь-яку мить упасти на оглядовий майданчик, де перебував Віктор Янукович, військове керівництво та журналісти. Проте снаряд узяв курс у напрямку села Грушів і впав у Завадівське водосховище, неподалік українсько-польського кордону. В цей час на березі озера знаходилось шість палаток з відпочивальниками. Ударна хвиля мало не позносила палатки, в селі на якийсь час зникла електроенергія. На щастя, ніхто з людей не постраждав, щоправда загинуло багато риби. Після завершення навчань Янукович зазначив, що «професіонали бачили недоліки і зроблять висновки». І додав: «Тому я не буду коментувати, які це недоліки. Ми побачили, над чим ще треба працювати».

Ще з часів визначного міністра оборони Кузьмука епохи Кучми, коли українські ракети влучали то в житловий будинок у Києві, то в ізраїльський пасажирський літак над Чорним морем, вважається поганим тоном визнавати власну провину. Звісно, військові згодом заявили, що про те, що вони нібито влучили в озеро «не має підтвердження». Як варіант, припустили, що під прикриттям військових навчань на озері діяли браконьєри, які своїми діями могли б спровокувати вибух та загибель риби в озері. Це ж скільки ж їм знадобилося вибухівки для такого дійства, і цікаво, хто ж це і з яких військових складів міг (теоретично) їх нею забезпечити в такому об’ємі?! Запитувати – зайве.

Один з офіцерів Західного оперативного командування на умовах анонімності (вирішив ще достроково не припиняти військову службу), розповів, що Янукович тоді був дуже роздратований інцидентом, тим більше, що трапилося все це поблизу польського кордону. Мав довгу розмову з міністром Павлом Лєбєдєвим. За якийсь час з’явилися перші чутки про повну реорганізацію  ЗОК.

- Про це вже не раз говорили, тому ми (офіцери – авт.) на це особливу увагу не звертали. А тепер вже от, як доконаний факт – перебиратися до Рівного. Тому і є така версія, що це Віктора Федоровича та ракета настільки дістала, що захотів якихось «оргвисновків». Ну а наш міністр, Лєбєдєв, сам в Росії народився, сам – військовий фінансист. От і запропонував наше командування так розігнати, заодно землю і все решта утилізувати, так би мовити.

Ця версія виглядає доволі вірогідною, адже відомо, що вище державне керівництво нерідко керується при прийнятті рішень здоровим глуздом та логікою, а суб’єктивними міркуваннями та особистими емоціями. Добре, якщо принагідно не закриють сам Яворівський полігон, на якому так полюбляють проводити спільні навчання з військовими НАТО, зокрема, з відпрацювання локалізації прикордонного конфлікту. Начебто, Україні загрожує прикордонний конфлікт саме із Польщею, яка офіційно територіальних претензій до нас не має. Хоча, можливо, Яворівський полігон є справді найкращим для таких навчань, і нічого подібного у зоні українсько-румунського, українсько-російського кордону, або ж у Криму просто не знайшлося.

Фото:  //image.tsn.ua

comments powered by HyperComments