Мешканці Львова на трійку оцінили комфортність життя в місті

Катерина Поліщук | Вівторок, 22 жовтня 2013, 18:42

Найвище львів’яни оцінили свою любов до Львова – на тверду четвірку, а найнижче свої заробітки у рідному місті – на два за п’ятибальною шкалою оцінювання. Такі результати соціального моніторингу якості життя у Львові, які провела соціологічна компанія «Фама», на замовлення Комунальної установи «Інститут міста». Та попри низькі заробітки 52 % опитаних львів’ян задоволені своєю роботою і 67,5 % не планують виїжджати з рідного міста.

Мешканці Львова на трійку оцінили комфортність життя в місті

Серед іншого львів’яни не надто задоволені рівнем благоустрою у місті та транспортним обслуговуванням. Ці пункти мешканці оцінили на 2,7 бала. Далась взнаки провалена транспортна реформа з кардинальною зміню маршрутної мережі у 2012 року (яка за рік повернулась до свого попереднього вигляду) та ігнорування міською владою ремонту внутришньоквартальних доріг. Також львів’яни не задоволені рівнем технічного забезпечення медичної сфери – лише 27 % львів’ян задоволені обладнанням міських лікарень.

А от розважитись у Львові є де – за організацію дозвілля тверда четвірка. 70% львів’ян задоволені кількістю закладів для проведення дозвілля. Щоправда найбільшою популярністю користуються торгово-розважальні центри, кінотеатри та концерти. Натомість відвідуваність музеїв, бібліотек та галерей на значно нижчому рівні.

При цьому мешканці не завжди безпечно себе почувають у громадському просторі. Як свідчить дослідження, рівнем безпеки у Львові задоволені 44 % львів’ян. Кожен третій мешканець вільно і безпечно почуває лише у центрі міста, де практично цілодобово вирує життя, однак не на околицях.

Максимальним показником у п’ять балів мешканці не оцінили жоден аспект свого життя у місті Лева.

За словами Олександра Кобзарева, директора Інституту міста, дослідження якості життя у Львові провели вперше, однак планується проводити щодва роки. Мовляв, це дозволить чітко бачити ефективність роботи влади Львова. Щоправда для цього необхідно знайти фінансування. Цьогорічне дослідження обійшлося у приблизно 100 тисяч гривень, які надали різні неурядові організації та фонди.

Дослідження проводилося у травні-червні 2013 року методом опитування «обличчя до обличчя». Вибіркова сукупність дослідження становить 2400 повнолітніх мешканців з усіх 6 адміністративних районів Львова. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2 % для показників близьких до 50 %, — 1,7 % для показників близьких до 25 % або 75 %, — 1,2 % для показників близьких до 10 % або 90 %, — 0,9 % для показників близьких до 5 % або 95 %, — 0,4% для показників близьких до 1% або 99 %.У дослідженні застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать та вік.

Дослідження реалізовувалося в межах проекту «Мистецтво врядування: звітність, відповідальність, прозорість» за підтримки програми «Матра» посольства Королівства Нідерландів в Україні.